IPB

Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

11 страниц V  « < 9 10 11  
Ответить в данную темуНачать новую тему
> Книги, читаем?
ViKo
сообщение 3.2.2017, 19:50
Сообщение #201


Активный участник
***

Группа: Пользователи
Сообщений: 10937
Регистрация: 19.4.2011
Пользователь №: 345



Книжку не читал. А кто это, Пелевин? А Сорокин шо написал? facepalm.gif
Зато скачал "срутрекера", счас заценю.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Mr.Yuran
сообщение 27.7.2017, 13:14
Сообщение #202


Активный участник
***

Группа: Спамеры
Сообщений: 6871
Регистрация: 28.2.2015
Пользователь №: 1190



Карла нашего Генриховича Маркса решил заценить
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Harbinger
сообщение 24.7.2018, 8:26
Сообщение #203


посіпака Хунти
Иконка группы

Группа: Мод
Сообщений: 20016
Регистрация: 21.11.2009
Из: Vinnitsa
Пользователь №: 11



Мемуар Андрея Куркова. Это писатель такой, буржуазный.
http://flibusta.is/b/523969/read#t9
М.б. кто-то во что-то врубится.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Harbinger
сообщение 23.7.2019, 6:01
Сообщение #204


посіпака Хунти
Иконка группы

Группа: Мод
Сообщений: 20016
Регистрация: 21.11.2009
Из: Vinnitsa
Пользователь №: 11



Юбилей. 60 лет первому изданию "Страны багровых туч".
(upd) Табличку на доме, где обитал Борис Натанович, сделали, на общественных началах.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Harbinger
сообщение 15.8.2020, 17:18
Сообщение #205


посіпака Хунти
Иконка группы

Группа: Мод
Сообщений: 20016
Регистрация: 21.11.2009
Из: Vinnitsa
Пользователь №: 11



Странная проза. Определил как порнофентези с претензией на философию, но это, конечно, не точно.
https://www.rulit.me/books/iskushenie-syn-l...ad-78605-1.html - ну и дальше, там семь томов кажись. В целом - мрак. Впечатлительным лучше читать Кинга, или Фармера...
Зато в общем-то становится понятно, как он дошёл до жизни такой.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Mr.Yuran
сообщение 31.10.2020, 8:04
Сообщение #206


Активный участник
***

Группа: Спамеры
Сообщений: 6871
Регистрация: 28.2.2015
Пользователь №: 1190



ЕжеГОДНЫЙ Пелевин.
Цитата
Берешь в руки очередное творение Демиурга и думаешь: "Ну здравствуй, старина. Чем ты ещё можешь меня удивить?"
Маэстро улыбается, разворачивается к пюпитру, вскидывает руки над невидимыми клавишами души, и вот ты уже слышишь музыку и наблюдаешь удивительный визуал. Ты в трансе, по ту сторону. И вроде бы буквы все те же, как неизменны семь нот в нескольких октавах, и те же слова, и мотивы вроде бы знакомы, но передать возникающий фейерверк эмоций и образов скудным речевым аппаратом среднестатистического гражданина так же невозможно, как из символов Ж, О, П, А собрать что-то светлое и прекрасное.

Литрес забанил мой отзыв. Дебилы, сэр.
Просто серанули в душу.
Пусть хоть здесь останется.

"Пожалуй, стоит заменить пресститутка на пресступник" - как всегда, правда жизни в каждом слове *

Сообщение отредактировал Mr.Yuran - 31.10.2020, 8:09
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Mr.Yuran
сообщение 27.8.2021, 13:26
Сообщение #207


Активный участник
***

Группа: Спамеры
Сообщений: 6871
Регистрация: 28.2.2015
Пользователь №: 1190



Свежий Пелевин
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Mr.Yuran
сообщение 30.8.2021, 15:28
Сообщение #208


Активный участник
***

Группа: Спамеры
Сообщений: 6871
Регистрация: 28.2.2015
Пользователь №: 1190



Цитата(Mr.Yuran @ 27.8.2021, 14:26) *

Самое главное упустил:
Цитата
В связи с нравственным возрождением нашего общества в книге нет мата, но автору все равно удается сказать правду о самом главном.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Harbinger
сообщение 22.4.2022, 18:22
Сообщение #209


посіпака Хунти
Иконка группы

Группа: Мод
Сообщений: 20016
Регистрация: 21.11.2009
Из: Vinnitsa
Пользователь №: 11



"Сын Люцифера" - как бы продолжение...
Цитата
Молодий російський військовослужбовець догулював свою міні-відпустку. Вранці він неквапливо потягнувся в ліжку і з задоволенням згадав, що він удома, згадав як тішилася військовими трофеями його кохана дружина. Його підірвав із ліжка крик дружини.
Не прокинувшись остаточно, він вивалився зі спальні у вітальню і завмер у дверях. Посеред кімнати на килимі лежало тіло сина. Мертвого сина зі зв'язаними білою ганчіркою за спиною руками. З кульового отвору в потилиці повільно лилась кров. Поруч непритомною лежала дружина солдата. Солдат одразу впізнав позу, в якій лежало тіло, але не міг повірити своїм очам. Він чітко пам'ятав, що залишив тіло того хлопця точно в такій же позі. Але воно лишилося лежати там. У підвалі. У Бучі....
Поки дружина залишалася непритомною, він тремтячими руками загорнув тіло в килим, виніс на заднє подвір'я і поклав у сарай. Дружину він зміг переконати, що їй наснилося, а син ночує у її батьків. Дружину він переконав, а як бути зі своїми переконаннями?
Як? Як тіло могло опинитися тут? У такій же позі? Такий же одяг? За тисячі кілометрів від України. Відповіді він не мав. Він добряче напився і заснув.
Вранці його знову розбудив несамовитий крик дружини. На килимі, на тому самому місці, в тій самій позі, знову лежав його син. Цього разу дружина залишилася притомною і забившись у куток просто вила від жаху. Солдат повторив весь вчорашній процес і поклав згорнутий килим поруч із вчорашнім, абсолютно ідентичним килимом. Зазирнути у вчорашній килим він не наважився.
На ранок усе повторилося. Дружина, вже повністю сива, відчайдушно дивилася на мертву дитину. Переступивши через тіло, солдат пішов на кухню, залпом випив склянку горілки і набрав свого старшину по взводу.
У трубці зазвучало п'яне мукання.
-Ти Що з учорашнього дня п'єш? - спитав солдат.
-З першого дня приїзду - промимрив у трубку. - Привіз дружині блендер, ну ти пам'ятаєш, штука така біла її по телевізору в рекламі показують постійно.
Трубка ікнула і замовкла.
-Ну? - нетерпляче вигукнув солдат.
-що НУ? Ти все одно не повіриш – огризнувся старшина.
-А ти спробуй, - просипів солдат і серце його завмерло.
-Дружина відкрила кришку, а там дитячі пальці. Розумієш?!? ДИТЯЧІ ПАЛЬЦІ! І скільки б я не позбавлявся їх, щоразу відкриваючи кришку я знаходжу там відрізані дитячі пальці.
Солдат повісив трубку, повернувся до кімнати і здригнувся. У кімнаті на дивані сидів незнайомець у розкішному костюмі. Закинувши ногу на ногу він кінцем черевика практично торкався тіла дитини, так само лежачого на килимі. Дружина в кутку вже навіть не вила, а приголомшено переводила погляд з незнайомця на чоловіка.
-ти хто? - здавлено спитав солдат.
-Красивий килим. Трофейний? – поцікавився незнайомець. - Ну ти вже сам здогадався хто я - відповів незнайомець і посміхнувся.
Від цієї посмішки солдатові захотілося вирвати собі очі, щоб більше ніколи не бачити цієї посмішки ще раз.
-Чи ти чекав мене з хвостом та рогами? - продовжував незнайомець.
-я мабуть сплю - прошепотів солдат.
-Ні, ти просто помер. Там же, під Бучею - якось буденно відповів чоловік у костюмі і виходячи з кімнати підбадьорливо потріпав солдата по плечу.
-І надовго мені цей проклятий день бабака? - прошепотів солдат і впав на коліна, став завертати тіло сина в цей уже ненависний килим.
-Не надовго - кинув через плече Диявол, - назавжди.

Автор пока неизвестен.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение

11 страниц V  « < 9 10 11
Быстрый ответОтветить в данную темуНачать новую тему
2 чел. читают эту тему (гостей: 2, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 



Текстовая версия Сейчас: 28.3.2024, 23:16